Енергетична стратегія Туреччини ставить під загрозу позиції Росії та Ірану на зовнішніх ринках: до 2028 року Анкара планує покривати понад половину своїх потреб у газі за рахунок власного видобутку та імпорту зрідженого природного газу (СПГ), насамперед зі Сполучених Штатів. Про це повідомляє Reuters із посиланням на розрахунки та дані щодо контрактів. Вашингтон публічно закликає союзників скорочувати енергетичну залежність від Москви та Тегерана, і наприкінці вересня Дональд Трамп під час зустрічі в Білому домі вимагав від Реджепа Таїпа Ердогана зменшити закупівлі російського газу.
Частка Росії на турецькому газовому ринку за останні 20 років уже знизилася з понад 60% до 37%. У найближчі роки спливають терміни дії довгострокових контрактів із Росією на 22 млрд кубометрів газу на рік за «Блакитним потоком» і «Турецьким потоком». Також завершується контракт з Іраном на постачання 10 млрд кубометрів. Анкара готова продовжити частину договорів, але в менших обсягах і на більш гнучких умовах.
Водночас Туреччина швидко нарощує альтернативні джерела. Державна компанія TPAO збільшує видобуток на родовищах, а термінали з прийому СПГ дозволяють імпортувати до 58 млрд кубометрів на рік — майже весь внутрішній попит. У вересні компанія BOTAŞ підписала 20-річний контракт з американською Mercuria у межах пакета угод на 43 млрд доларів.
За підрахунками аналітиків, Анкара зможе використовувати російський та іранський газ для внутрішнього споживання, а СПГ зі США та частину власного видобутку — реекспортувати до Європи. BOTAŞ уже уклала перші контракти з Угорщиною та Румунією, прагнучи закріпити за Туреччиною статус регіонального газового хабу.
