Лідери країн ЄС ухвалили рішення розробити план застосування статті 42.7 Договору про Європейський Союз — положення про взаємну допомогу в разі нападу, повідомляє Reuters. Рішення було прийнято на саміті на Кіпрі на тлі зростаючих сумнівів щодо надійності NATO.
Поштовхом стали заяви президента США Donald Trump, який критикував союзників за недостатню підтримку у війні з Іраном, а також його попередні погрози встановити контроль над Гренландією.
Президент Кіпру Nikos Christodoulides повідомив, що Єврокомісія підготує «дорожню карту» дій на випадок, якщо одна з держав активує статтю 42.7. У документі мають бути прописані конкретні механізми допомоги: які країни і в якому порядку реагуватимуть, а також які ресурси можуть бути залучені.
На відміну від статті 5 НАТО — що вважається наріжним каменем колективної безпеки в Європі — механізм ЄС поки не має детальних військових процедур і структур. За всю історію його застосовували лише один раз — Францією після Paris attacks.
Інтерес до опрацювання цього положення посилився після атаки безпілотника на британську авіабазу на Кіпрі під час війни з Іраном. Водночас частина країн ЄС підкреслює, що не розглядає цю ініціативу як альтернативу НАТО.
Президент Литви Gitanas Nausėda заявив, що стаття 5 НАТО залишається «наріжним каменем» колективної оборони. У ЄС також зазначають, що їхні інструменти — санкції, фінансова та гуманітарна допомога — можуть доповнювати військові можливості Альянсу.
За даними джерел агентства, у межах підготовки плану розглядаються різні сценарії — від гібридних загроз до прямого військового нападу, а також ситуації, в яких механізми ЄС і НАТО можуть бути задіяні одночасно.
Політолог Ivan Preobrazhensky заявив The Insider, що розмови про самостійну оборону ЄС тривають давно, і реальні кроки вже відбуваються, але говорити про розпад НАТО передчасно, оскільки ні Європа, ні США не здатні вести масштабну війну самостійно.
«Чутки в ЄС про створення самостійного оборонного союзу ходять уже давно, але поки ЄС не створив навіть спільної армії. Водночас Франція уклала угоди з найбільш потужними у військовому сенсі країнами — такими як Німеччина, Польща та іншими — про спільне фінансування своєї ядерної програми і готова, без участі США, накрити ЄС ядерною “парасолькою”.
Тобто в реальності процес уже триває, але його ознаки варто шукати не всередині НАТО, де наразі відбуваються переважно суперечки між Трампом та іншими членами Альянсу.
Щодо питання війни і того, чи може Європа вести її без участі США, то це питання масштабів. Війна в Іраку показала, що навіть США не можуть вести великомасштабні війни без допомоги країн ЄС. Тож, щонайменше, говорити про розпад НАТО передчасно.
Попри тиск з боку Трампа, ЄС і США потрібні один одному».
