У Росії розробляють методику ідентифікації користувачів інтернету за стилем набору тексту — так званим «клавіатурним почерком». Проєкт реалізує Уральський державний юридичний університет за рахунок гранту Російського наукового фонду, повідомили Uralinformburo у пресслужбі вишу. Там пояснили, що йдеться про «юридично значущу експертну методику» для правоохоронних органів, яка дозволить встановлювати особу автора тексту у випадках, коли неможливо використати традиційні цифрові дані — IP-адресу або акаунт. Насамперед спосіб орієнтований на розслідування справ про поширення «екстремістських» матеріалів, «фейків», а також на встановлення авторів анонімних погроз і творців підроблених документів, додали в університеті.
За словами розробника, «клавіатурний почерк» є унікальним для кожної людини «як відбитки пальців». Запропонований метод ґрунтується на аналізі десятків біометричних і поведінкових параметрів: ритму набору, тривалості утримання клавіш, часових інтервалів між натисканнями, характеру виправлення помилок, типових описок, а також вибору написання «е» чи «ё». Як стверджує розробник, ці особливості зберігаються навіть під час редагування вже набраного тексту. Для збору зазначених даних застосовується спеціальна програма, яка фіксує кожне натискання клавіш з точністю до мілісекунди. Отриману інформацію обробляють за заданими формулами, що дозволяє створити «цифровий портрет» користувача.
Для тестування алгоритмів розробник залучив понад 20 добровольців. У межах експерименту людям надавали ноутбук зі спеціальним програмним забезпеченням і пропонували як передруковувати задані тексти, так і писати есе на запропоновані теми, щоб зафіксувати відмінності в поведінці під час набору, розповіла молодша наукова співробітниця Анна Сосновікова.
Надалі планується апробувати методику в умовах реального слідства та передати її правоохоронним органам для практичного застосування. Проєкт очолює завідувач кафедри криміналістики імені Герасимова Дмитро Воронков.
Програму для фіксації параметрів набору на клавіатурі раніше розробили науковці Російського технологічного університету (РТУ МІРЕА). Її пропонували впроваджувати в інформаційні системи підприємств для захисту від несанкціонованого доступу.
