Документальний фільм «Пан Ніхто проти Путіна» американського режисера Девіда Боренштейна та відеографа з уральського міста Карабаш Павла Таланкіна отримав премію «Оскар» у категорії «Найкращий документальний фільм».
Під час церемонії Таланкін виступив російською мовою. «Чотири роки ми дивимося на зоряне небо і загадуємо найважливіше бажання. Дуже важливе бажання. Але є країни, де замість падаючих зірок з неба падають бомби і летять дрони. Заради нашого майбутнього, заради всіх наших дітей, давайте зупинимо всі війни. Зараз», — сказав він зі сцени.
Режисер фільму Девід Боренштейн у своїй промові зазначив, що стрічка розповідає про поступову втрату країни через повсякденні компроміси. «Коли ми стаємо співучасниками, коли уряд вбиває людей на вулицях наших великих міст, коли ми нічого не говоримо, коли олігархи захоплюють медіа і контролюють наше виробництво та споживання, ми всі стикаємося з моральним вибором. Але, на щастя, навіть “ніхто” може бути значно сильнішим, ніж ви думаєте», — зазначив Боренштейн.
Павло Таланкін кілька років працював педагогом-організатором і відеографом у школі № 1 міста Карабаш — 10-тисячного промислового міста в Челябінській області, центру виробництва міді. Після початку війни Росії проти України у 2022 році він за дорученням адміністрації школи та міністерства освіти знімав для звітності шкільні лінійки, збори, урочисті заходи та уроки, зокрема заняття циклу «Розмови про важливе».
Саме ці записи лягли в основу фільму. Влітку 2024 року Таланкін залишив Росію та вивіз відзнятий матеріал. Пізніше разом з американським документалістом Девідом Боренштейном із цих відеозаписів було змонтовано стрічку: Боренштейн виступив режисером, а Таланкін зазначений як співрежисер і автор зйомки.
Сам Таланкін раніше говорив про відзняті кадри: «Мені в камеру потрапив “Звичайний фашизм” — 2». Це радянський документальний фільм Михайла Ромма, який вийшов на екрани у 1965 році. Стрічка розповідає про історію та становлення фашизму в Європі, а також про тоталітарну систему і злочини нацистської Німеччини.
У провладних російських медіа фільм назвали «антиросійським». Після виходу картини до школи, де працював Таланкін, приходили співробітники силових структур. Його мати, яка працювала там бібліотекаркою і періодично заміняла вчителів, була змушена звільнитися, повідомляли місцеві ЗМІ.
Прем’єра фільму відбулася 25 січня на фестивалі незалежного кіно Sundance. За даними регіональних видань, у Карабаші вона справила «ефект бомби, що розірвалася». У Z-каналах Таланкіна називали зрадником.
Раніше стрічка також була відзначена премією Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (BAFTA).
