Влада Чечні вперше прокоментувала вбивство Айшат Баймурадової, яка втекла до Вірменії та була знайдена мертвою в одній із квартир Єревана.
Уповноважений з прав людини в Чечні Мансур Солтаєв опублікував у Telegram-каналі допис, у якому заявив, що до вбивства дівчини нібито можуть бути причетні правозахисники:
«За наявною у нас інформацією, всі сліди цих подій можуть вести саме до кризових центрів, які активно працюють на території Північного Кавказу та Російської Федерації загалом. Психологи цих організацій цілеспрямовано працюють у регіоні, впливаючи на жінок — особливо на психологічно вразливих і слабких. Вони обіцяють їм золоті гори на Заході та вивозять туди під різними приводами».
На думку Солтаєва, мета правозахисників — «створити ілюзію масового домашнього насильства на Північному Кавказі».
Він вважає, що неурядові організації «дискредитують духовні та сімейні цінності» і «підривають традиційні засади суспільства на Кавказі».
У 2024 році Мансур Солтаєв оприлюднив відео із Седою Сулеймановою, чеченкою, яку силоміць повернули до Чечні після втечі від домашнього насильства. Солтаєв заявив, що з дівчиною «все гаразд» і її права «не порушуються». Відтоді про долю Сулейманової нічого не відомо, відкрито кримінальне провадження за фактом її зникнення.
Правозахисники та друзі вважають, що після візиту Солтаєва та зйомки ролика її вбили.
Про зникнення Айшат Баймурадової в Єревані стало відомо 15 жовтня. Дівчина пішла з дому до подруги й незабаром перестала відповідати на дзвінки та повідомлення. Друзі почали її шукати, а за кілька днів тіло Айшат знайшли у квартирі на вулиці Демірчяна.
Згодом з’ясувалося, що перед смертю Айшат прямувала на зустріч із Каріною Іміновою, серед підписників якої є люди з оточення Кадирова. За даними правозахисного проєкту СК SOS, Імінова є ключовою свідкинею у справі. Після зникнення Баймурадової Каріна перестала виходити на зв’язок, а, за даними активістів, виїхала з Вірменії.
Айшат Баймурадова залишила Чечню за допомогою правозахисної організації, що допомагає жінкам із Північного Кавказу.
Хоча конкретних причин не повідомляли, зазвичай жінки тікають із республіки, рятуючись від домашнього насильства, погроз “вбивства честі” або переслідувань через нібито належність до ЛГБТК+.
За словами правозахисників, такі жінки часто залишаються під загрозою навіть за межами Росії, якщо їхнє місцезнаходження стає відомим родичам або представникам чеченської влади.
