У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі в середу, 13 грудня, відбулися слухання у справі “Україна проти Росії”. Так звана Кримська справа ґрунтується на трьох скаргах, поданих Україною до ЄСПЛ у 2014, 2015 і 2018 роках. На слуханнях були присутні представники української влади, але Росія як держава-відповідач своїх представників до Страсбурга не відправила, повідомляє Deutsche Welle.
Київ звинувачує Москву в грубих порушеннях низки статей Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) в анексованому Криму.
Оскільки ситуація на анексованому півострові де-факто контролюється Москвою, Росія має відповідати за грубі порушення прав незалежних журналістів, активістів, представників кримськотатарського співтовариства та українців, які відкрито висловлювали протест проти російської окупації Криму, заявили представники України в суді.
У березні 2022 року Росію було виключено зі складу Ради Європи (РЄ) за збройну агресію проти України, а з 16 вересня того ж року вона офіційно перестала бути стороною ЄКПЛ. Однак “з країни, яка вже не є членом РЄ, не знімаються зобов’язання щодо дій, вчинених до того, як вона перестала бути членом організації”, заявила у вступному слові голова суду Шифра О’Лірі.
За її словами, для спілкування з урядами України та Росії у “кримській справі” ЄСПЛ продовжує використовувати “безпечний сайт”. Однак уряд Росії не відповідає на листи, розміщені судом на цьому сайті, і не коментує докази, представлені країною-позивачем. Така поведінка російської влади, згідно з правилами ЄСПЛ, не призводить до автоматичного схвалення скарги позивача, але і не є підставою для припинення розгляду скарги. Тому слухання у Кримській справі ЄСПЛ провів без участі російської сторони.
