Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр у своєму Telegram-каналі заявила, що Україна стоїть за підривом Кримського мосту. Офіційно Україна не визнавала свою причетність до підриву мосту, але в травні голова Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що було вжито “певних заходів”.
У своєму записі, опублікованому напередодні 500-го дня після вторгнення російських військ в Україну, заступник міністра оборони представила список дій, які, за її словами, Київ здійснював протягом певних днів. Вона зазначила, що минуло 273 дні з моменту першого удару по Кримському мосту з метою порушити логістику російських військ.
8 жовтня 2022 року на Кримському мосту стався вибух. За версією слідства, здетонувала спеціально підготовлена фура, начинена вибухівкою. Унаслідок цього обвалилися два автомобільні прольоти і загорілися цистерни з пальним вантажного поїзда, який у той момент проїжджав залізничною частиною мосту. Загинули чотири людини.
Президент Росії Володимир Путін назвав подію терактом і звинуватив у ній українські спецслужби. ФСБ заявила, що вибух організувала військова розвідка України. Слідчий комітет повідомляв про арешт восьми підозрюваних.
Незважаючи на те, що автомобільне полотно моста вже повністю відремонтували, російська влада відмовилася відновлювати рух великовантажів, побоюючись диверсій і атак з боку України. “Постійно є спроби провокацій і впливу на Кримський міст”, – говорив віце-прем’єр Марат Хуснуллін.
Українська влада неодноразово заявляла про те, що вважає міст легітимною військовою метою, оскільки він розташований на окупованій території. Переправа має важливе стратегічне значення, зокрема її використовують для постачання російських військ. Після вибуху на Кримському мосту Росія різко посилила обстріли України і почала знищувати її цивільну інфраструктуру. Путін називав масові ракетні удари заходом у відповідь.
