Більше половини всіх міст на відстані 10 км від лінії фронту не мають функціонуючих ринків. А більше половини всіх міст на відстані 30 км від лінії фронту не мають таких необхідних речей, як їжа, вода, електроенергія та ліки.
Змінити цю ситуацію намагається одна відносно невелика американська організація – Renew Democracy Initiative (Ініціатива відновлення демократії). Її заснував чемпіон світу з шахів, російський політичний дисидент Гаррі Каспаров для просування цінностей свободи та боротьби з авторитаризмом. Хоча ця організація в першу чергу займається адвокацією, через свою програму допомоги Україні RDI робить те, що її 33-річний генеральний директор Уріель ЕПШТЕЙН називає “вкладати гроші туди, де вони потрібні”, і надає гуманітарну допомогу. RDI має лише кілька штатних співробітників у Вашингтоні та Нью-Йорку, але вже надала українцям допомогу на мільйони доларів, приділяючи особливу увагу важкодоступним регіонам поблизу лінії фронту.
Оглядач Kyiv Post Джейсон Смарт поговорив із паном Епштейном про роботу RDI в Україні.
– Найважливіше питання, коли йдеться про допомогу: скільки і що?
– З лютого 2022 року RDI надала допомогу прифронтовим громадам в Україні на понад 13 мільйонів доларів. Це означає, що ми зосередилися на тих, до кого російські загарбники підійшли найближче (особливу увагу приділяємо Харківській області).
Загалом ця допомога включає медичні засоби на понад півтора мільйона, продуктові набори на майже пів мільйона, понад 70 тисяч спальних мішків і вісім мобільних установок для фільтрації води, що можуть щодня забезпечувати безпечною питною водою 30 тисяч людей.
Цього року ми також розпочали пілотну програму з навчання ефективнішого управління некомерційними організаціями, зокрема, через написання грантових заявок та відстеження показників для українців, які працюють у сфері НУО. Це дасть їм кращі шанси на формування партнерських відносин з колегами у США та Європі.
– Що спонукало вас долучитися до гуманітарної допомоги Україні?
— Ми вважали, що в момент, коли така вільна нація, як Україна, стикається з екзистенціальною загрозою, мало просто переконувати інших робити правильні речі. Щоб бути переконливими, ми мали піти далі і реально допомагати людям на місцях.
– Багато організацій надають допомогу українцям, і їхній основний фокус – гуманітарна допомога. Чим ви відрізняєтеся?
– Наша філософія допомоги полягає в тому, щоб зосередитися на речах, необхідних українцям для виживання на своїй землі та відновлення населення в районах, звільнених від Росії.
Ми називаємо нашу допомогу “гуманітарними HIMARS” – це відносно невеликі гранти, що можуть мати непропорційно великий вплив на ситуацію на місці. Для розвитку внутрішнього потенціалу України ми також дбаємо про те, щоб якомога більше нашої допомоги вироблялося саме в ній.
Водночас наша невелика команда має унікальні знання та навички, що дозволяють нам орієнтуватись у складних умовах роботи в Україні, особливо в той час, коли вона бореться за своє життя.
Я народився в США, але моя мама родом із Києва, і російська мова є моєю рідною. Попри пропаганду Путіна, яка хоче переконати вас, що українці – це русофобські фашисти, російська мова залишається дуже поширеною.
Я маю чималий досвід у цій сфері, тому можу гарантувати, що кожен долар, який ми надаємо, потрапляє саме туди, де він необхідний, щоб мати максимальний ефект. Наш засновник і голова правління Гаррі Каспаров добре відома людина, що дає нам значну перевагу у налагодженні відносин.
Усе це дозволяє нам працювати з групами, які можуть глибше проникнути в Україну і підтримати людей, що живуть біля самої лінії фронту. Більшим організаціям або групам з більш загальними знаннями це робити важче. Як зазначив мер Харкова Ігор Терехов, ми доставляємо допомогу “прямо на лінію зіткнення”. Ми доставляємо допомогу туди, де вона потрібна, без посередників і представників.
– Але велика увага все ж приділяється інформаційній війні навколо України, чи не так?
– Саме так. Є одна битва на передовій в Україні, а є битва, що ведеться у Вашингтоні та інших західних столицях, де потрібно донести інформацію як до широкої громадськості, так і до урядовців. RDI працює і там, і там.
Що стосується інформації, ми зосереджуємося на стратегічному охопленні аудиторії за допомогою інноваційних повідомлень і несподіваних носіїв інформації. Ми організували кампанію на підтримку передачі заморожених російських активів Україні, що дійшла до Овального кабінету і допомогла надихнути на прийняття закону REPO, який підтвердив повноваження президента передати ці кошти Києву.
Коли підтримка України з боку республіканців слабшала, ми привезли до Вашингтона групу британських консервативних політиків на чолі з тодішньою прем’єр-міністеркою Ліз Трасс, щоб сформувати підтримку Києва в термінах, зрозумілих Республіканській партії.
У підсумку 13 із 22 членів Конгресу, з якими зустрілася наша делегація, проголосували за допомогу Україні. І це не тільки в США: ми також розмістили рекламу в найбільшій європейській газеті із закликом до Німеччини збільшити військову допомогу Україні.
– Кілька слів про голову ради вашої організації: Гаррі є лідером російської опозиції (наскільки вона ще існує). Але з 2014 року, а особливо після 2022 року, в Україні особливе ставлення до всіх росіян, навіть активістів, які виступають проти режиму. Як це впливає на вашу роботу?
– Це справедливе запитання. Послухайте, українці мають повне право і підстави бути скептичними щодо російської опозиції. Багато хто не висловлювався достатньо голосно про першу фазу вторгнення в Україну, тобто про війну, що почалася в 2014 році з анексії Криму. Дехто навіть підтримував її. Але не Гаррі – він не такий, і я думаю, що українці це розуміють. Він з першого дня виступав проти будь-якої російської агресії в Україні. І він чітко заявив, що вільній Росії потрібна перемога України, яка зможе повернути всі свої території, включно з Кримом, і він вимагає, щоб інші росіяни це підтвердили. З мого досвіду, майже всі українці, з якими ми зустрічалися, розуміють цю різницю.
Якщо вже на те пішло, це спростовує кремлівську пропаганду про нібито “українську русофобію”. Після понад десяти років війни саме російська опозиція, а не українці, повинна довести, що діє в дусі доброї волі, і Гаррі пропонує модель, як це зробити. Отже, загалом репутація Гаррі є позитивною – вона додає багато цінності та надійності.
– Я помітив, що RDI, схоже, не працює з біженцями. Чому?
– RDI не зосереджується на підтримці біженців, і на це є кілька причин. Є багато організацій, які роблять чудову роботу з українськими біженцями, тому ми не намагаємося дублювати їхню роботу. Більше того, під час будь-якої війни багато людей вимушені полишити свої домівки, і хтось повинен підтримати цих біженців.
Але не всі мають можливість виїхати. А ще хтось повинен забезпечити, щоб Україна залишилася життєздатною країною після закінчення бойових дій. Це означає, що ті, хто не може або не хоче тікати, повинні мати можливість залишитись у своїх домівках. Ці громади, особливо прифронтові, стануть колискою переможної, відновленої України, і саме на цьому ми зосереджуємо свою увагу.
– Як гуманітарна допомога вписується в роботу RDI? Багато з того, що ви робите, має інтелектуальний характер – публікація статей, кампанії в соціальних мережах тощо.
– Ви маєте рацію, зазначаючи, що правозахисні організації у Вашингтоні зазвичай не бруднять руки в сфері гуманітарної допомоги. Місія RDI – я перефразую – полягає у знищенні міжнародного альянсу диктаторів”. Центром цього нечестивого альянсу є Володимир Путін.
Підтримка українців, які мешкають у прифронтових районах, – це найкращий спосіб, яким ми, цивільні, можемо протистояти Путіну та його поплічникам. Одне діло говорити про те, як допомогти Україні, а зовсім інше – надати українцям інструменти та інфраструктуру, необхідні для того, щоб вони могли залишитися в містах і селищах, які Росія хоче окупувати й анексувати.
Ми буквально вкладаємо свої гроші туди, де є потреба. З огляду на особливий досвід RDI в цій галузі, ми не маємо причин для того, щоб не виконувати свою місію в Україні.
